Шановні Народні депутати України!

Ми козаки Львівського обласного козацького товариства Українського реєстрового козацтва, одним із напрямком діяльності якого є підтримка науково-освітянського комплексу заходів, спрямованих на широке вивчення дисциплін духовного, морально-етичного напрямку, піднесення естетичного виховання, навчання здоровому способу життя, створення навчальних і наукових закладів на засадах козацької педагогіки.

Наші фахівці провели детальне вивчення законопроекту «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», реєстраційний номер 1577, який виноситься на розгляд Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України.

За результатами вивчення Проект Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 23 грудня 2014 р. № 1577 скасовує пільги передбачені (гарантовані) працівникам освіти та науки в Законах України «Про освіту» від 23 травня 1991 р. № 1060-XII, «Про дошкільну освіту» 11 липня 2001 р. № 2628-III, «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р. № 651-XIV, «Про позашкільну освіту» від 22 червня 2000 р. № 1841-III, «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 р. № 103/98-ВР, «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р. № 1556-VII, «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 р. № 1977-XIІ, вважаємо, що ганебним є наступні зміни у формулюванні:

1) Скасовуються гарантії на безкоштовний чи пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників в Законах України «Про освіту» від 23 травня 1991 р. № 1060-XII – статті 14, 53, «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р. № 651-XIV – стаття 21, «Про позашкільну освіту» від 22 червня 2000 р. № 1841-III – статті 20, 21, «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 р. № 103/98-ВР – стаття 37, «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р. № 1556-VII – стаття 62 в спосіб заміни з формулювань з «мають право на пільговий проїзд» на – «органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд».

2) Скасовуються або звужуються гарантії на харчування дітей, учнів, вихованців, студентів, працівників в Законах України «Про освіту» від 23 травня 1991 р. № 1060-XII – стаття         41, «Про дошкільну освіту» 11 липня 2001 р. № 2628-III – стаття 35, «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р. № 651-XIV – стаття 21, «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 р. № 103/98-ВР – стаття 22.

3) Скасовується чи звужуються для педагогічних і наукових працівників чітко передбачені чинним законодавством премії, надбавки та інші мотиваційні гарантії в Законах України «Про освіту» від 23 травня 1991 р. № 1060-XII – стаття 57, «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р. № 651-XIV – стаття 25, «Про позашкільну освіту» від 22 червня 2000 р. № 1841-III – статті 21, 22, «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р. № 1556-VII – стаття 59, «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 р. № 1977-XIІ – статті 23, 24.

В проекті зі статей 29 та 30 Закону України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 р. № 1556-VII вилучені положення, які конкретизували у відсотках бюджетні кошти на фундаментальні та прикладні наукові дослідження для національних та державних навчальних закладів, які передбачені чинним Законом: національний вищий навчальний заклад має право: «отримувати відповідно до законодавства на пріоритетних засадах передбачені державним бюджетом кошти для провадження наукової і науково-технічної діяльності, проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень, виконання наукових програм, проектів державного значення в обсязі не менш як 10 відсотків коштів державного бюджету, що виділяються на його утримання», дослідницький університет має право: «отримувати базове фінансування за окремою бюджетною програмою Державного бюджету України на провадження наукової діяльності в обсязі не менш як 25 відсотків коштів, що передбачаються на його утримання, для проведення наукових досліджень, підтримки та розвитку їх матеріально-технічної бази», а подано більш ніж лаконічне формулювання – «отримувати відповідно до законодавства на пріоритетних засадах кошти для проведення фундаментальних та прикладних досліджень».

4) Зміни до статті 59 Закону, в якій йдеться про гарантіїнауково-педагогічним, науковим, педагогічним та іншим працівникам вищих навчальних закладів: «Науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам вищих навчальних закладів встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 20 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професора - 33 відсотки посадового окладу. Вищий навчальний заклад може встановити більший розмір доплат за рахунок власних надходжень. Керівник вищого навчального закладу відповідно до законодавства, статуту та колективного договору визначає порядок, встановлюєрозміри доплат, надбавок, премій, матеріальної допомоги та заохочення педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників вищих навчальних закладів», гарантій не передбачають, оскільки в проекті: «Умови оплати праці працівників вищих навчальних закладів встановлюються Кабінетом Міністрів України», тобто залежно від економічної ситуації.

5) Цинічними є зміни запропоновані до статті 23 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 р. № 1977-XII, в якій йдеться про оплату і стимулювання (ліквідовано) праці наукового працівника, в проекті Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 23 грудня 2014 р. № 1577 ліквідовано: «Умови оплати праці працівників державних наукових установ визначаються Кабінетом Міністрів України. Дійсним членам та членам-кореспондентам Національної академії наук України та національних галузевих академій наук встановлюється плата, розмір і порядок виплати якої визначається Кабінетом Міністрів України», тоді, як чинний Закон конкретизує складові стимулюванняпраці: «Оплата праці наукового працівника повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для ефективної самостійної творчої діяльності, підвищення престижу професії наукового працівника, стимулювати залучення талановитої молоді в науку та підвищення кваліфікації наукових працівників. Заробітна плата наукових працівників складається з посадових окладів (ставок), премій, доплати за наукові ступені, вчені звання, надбавки за стаж наукової (науково-педагогічної) роботи та інших надбавок, доплат та винагород за наукову (науково-педагогічну) діяльність, передбачених законодавством. Дійсним членам та членам-кореспондентам Національної академії наук України та національних галузевих академій наук встановлюється довічна плата, розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України. Держава гарантує встановлення ставок (окладів) науковим працівникам наукових установ, діяльність яких фінансується з бюджету, на рівні не нижче посадових ставок (окладів) викладачів відповідної кваліфікації вищих навчальних закладів. Умови оплати праці наукових працівників державних наукових установ визначаються Кабінетом Міністрів України».

6) Пенсійне забезпечення науковців, які переважно залишаються продуктивними (творчо активними) й у пенсійний вік, що приносить довгострокову користь державі від їх праці, в змінах запропонованих до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 р. № 1977-XII, в якій гарантується пенсійне забезпечення та соціальний захист наукового працівника, в проекті Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 23 грудня 2014 р. № 1577 суттєво зрізано відсотковий показник: «Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески)», з 80% до 60%. Також зрізано відсоткові показники й таким категоріям: «Пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, а також унаслідок каліцтва чи захворювання у зв'язку з Чорнобильською катастрофою науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається в таких розмірах: інвалідам I групи - 60 відсотків заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника; інвалідам II групи - 50 відсотків заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника; інвалідам III групи - 40 відсотків заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника. Пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого наукового (науково-педагогічного) працівника (годувальника), які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі: 60 відсотків пенсії наукового (науково-педагогічного) працівника - на трьох і більше непрацездатних членів сім'ї; 50 відсотків - на двох непрацездатних членів сім'ї; 40 відсотків - на одного непрацездатного члена сім'ї» – з 80% на 60%, з 60% на 50%, мінімальних 40% пропонується залишити без змін.

7) Запропоновані зміни в проекті Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 23 грудня 2014 р. № 1577 повністю ігнорують положення статті 54 Конституції України: «Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом. Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством».

Зважаючи на негативну ситуацію з курсом національної валюти – гривні, невпинним зростанням цін, такі зміни (проект Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 23 грудня 2014 р. № 1577) щодо прав громадян, які залежать від бюджетного фінансування, є порушенням статті 48 Конституції України, в якій зазначено, що: «Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло», адже держава скасовуючи премії, надбавки, пільги та занижуючи пенсії працівникам бюджетної сфери – не збільшує зарплат.

З урахуванням наведеного, козаки Львівського обласного козацького товариства Українського реєстрового козацтва вважають за недопустиме законодавче звуження гарантій на фінансування освітньої галузі і рівня оплати праці працівників освітньої галузі та просить не допустити їх прийняття.

Закликаємо Вас, депутатів Верховної ради України не допустити прийняття антисоціальних та протиконституційних законів, оскільки їх реалізація може спровокувати соціальний вибух.

За дорученням Ради Отаманів

Львівського Обласного Козацького Товариства

Українського реєстрового Козацтва